Про печеньки на Майдане. Как оно было реально:
Вікторія Нуланд прибула на Майдан десь опівдні. Усміхнена і життєрадісна.
Повстанці знали що планується візит і зібралися заздалегідь за халявними печеньками. Але сьогодні печива не було. Пані Вікторія приїхала на великому броньованому автомобілі з причепом, щоб пропустити його довелося розібрати частину барикад. Пані Вікторія видерлась на автомобіль, і проголосила промову. Промова була англійською, ніхто нічого не зрозумів, але всі кивали і піддакували. В кінці нагородили тривалими оплесками. Тепер нарешті мали б роздати печеньки, масивні двері автомобіля відчинилися і кремезні чоловіки винесли два великі ящики приємного зеленого кольору. Пані Нуланд з посмішкою особисто відкрила ящики, і виявилось що там ніякі не печеньки, а новенькі автомати
Загорнуті з любов’ю в пузирчату плівку. Пані Нуланд розгорнула один автомат, хвацько, відпрацьованим рухом відкинула приклад і зробила декілька пострілів вгору. «Вері гут, вері гут!» - посміхнулася на всі американські якісні зуби. Всі декілька секунд стояли мовчки і оговтавшись почали шалено аплодувати. Автомати роздавали всім бажаючим. Дехто брав по два. Підходили з кульочками, туди щедро відсипали набої.
Наступним подарунком були милі гранатомети
Їх було всього чотири, і їх давали лише самим кремезним. Один одразу випробували стрельнувши в сторону «беркуту». Шматки беркутівців розлетілися по всьому урядовому кварталу. Всі радісно закричали. «Піс, піс!» радісно кричала пані Вікторія активно жестикулюючи. «Може відлити хоче, Вася, скажи у нас туалєт на першому поверсі, можна на вулиці у пластіковий, але там дуже засрано, як би не образилася» - порекомендував один з охоронців Майдану.
Ще роздали дрібниці, пістолети, шоломи, щити, обмундирування, гранати, протипіхотні міни. Кілька десятків ящиків з патронами.
Все добро заносили до Будинку Профспілок.
Після отримання подарунків всі заспівали Гімн і помолилися, знявши головні убори. Пані Вікторія заплакала і вишморкалась у полосатий платочок, з вишитими зірками.
«Слава Юкраїньї!» - крикнула з надривом.
«Героям слава!» - гордо і вдячно відгукнувся натовп. «Бай-бай!»
«Мабуть спати хоче… хороша жіночка… я б їй вдув…»