Надо тоже выучить мову при случае. А то я только и знаю: Шо, Сало и Хенде ХохСообщение от хирш
Надо тоже выучить мову при случае. А то я только и знаю: Шо, Сало и Хенде Хох
Евгений.
Ясная (Оловянная-4), в/ч 05204, 1985-1987 г.
учи .учи . я русский выучил . а ты видать не в состоянии , другой язык выучить
Сообщение от Сери:
учи .учи . я русский выучил . а ты видать не в состоянии , другой язык выучить
"Мова Нелітературна лексика
"Жінка без сраки - як село без церкви" - 200 висловів про дупу зібрала Настя Мельниченко
Київська журналістка 29-річна Настя Мельниченко вже не один рік збирає давні українські народні вислови, в яких присутнє слово "срака". Каже, інтерес до обсценної лексики на цю тематику в ній пробудила бабуся Ніна Данилівна Стеценко, яка частенько приправляла свою мову такими словами.
"Як і бабуся, зараз часто кажу "воно тобі так треба, як до сраки карі очі!" у значенні "не до місця". "Всраться і не жить " вигукую, коли з чогось дивуюсь. "От сральня!" - кажу, коли бере досада. Ще бабця казала такі перли: "Тобі ото так шкода, як корові заднє коліно всрать", - тобто, "не шкода зовсім". Ще від неї записала таке: "жінка без сраки - як село без церкви", "він такий, що я з ним на одному полі срать не сіла б", "в сраку годне", "як не срачка, то пердячка", "як голодному срать", "як у борщ срать" (про недоречність), "всрись - а покорись", "хто всрався? - невістка".
Коли з'явився інтернет, стало простіше. Вислови про сраку почали присилати знайомі і друзі. Тепер маю в добірці більше двохсот перлів. Ось деякі з них:
"Як півсраки з-за куща" - кажуть, коли щось погано видно чи зле виглядає.
"Вари срако борщ, а я піду на солдатів дивиться" - коли щось неякісно роблено.
"В сраці був, гімно видів" - коли людина говорить про те, про що не має поняття.
"Сери-перди-грійся" - коли щось не зроблено вчасно, а тепер хапаються, щоб швидше.
"Не хочеш срать - не мучай сраку".
"Як не гівно, то засрана тріска".
"Голою сракою по рапатій дошці" - значить, ніколи.
"Самотній, як палець в сраці".
"Коханий - сім разів у сраку пропханий".
"Як єсть, то й дупі честь, а як скупо, терпи, дупо".
"Хитра срака пердить тихо, а смердить - на все село" - про бабів-пліткарок.
"Пішов, як за море срати" - коли довго когось немає.
"Не плети гівно дівці в коси" - не наговорюй на чесну дівчину.
"Ах ти москаль в сраку граний!".
"Щоб тя гівно доганяло" - щоб не було тобі спокою.
"Їсти - не срати, можна почекати".
"Гарна, як срака навиворіт".
"Срав пес" - себто, ніц не вийде.
"Сидить, як срака в гостях" - тихо.
"Пасує, як сраці фіранки".
"Всрайся, та не дайся" - так бабці на Львівщині вчили внучок боронити дівочу честь.
"Як приємно в полі срати - розвиваютсья думки, вітер яйцями колише, жопа нюхає квітки".
Є навіть пісня про сраку: "Летить сова, летить сова кругом села,
ручки-ножки підкорчила,
хлопцям сраку вистерчила.
А ви, хлопці, а ви, хлопці, не дивуйте,
сову в сраку поцілуйте".
Такі сороміцькі дражливі пісні виконували на Купала.
Чому тебе зацікавила ця лексика?
Вразило, що люди вважають ці вислови табуйованими. Срака є, а слова люди бояться і соромляться. Я недавно на сайті етнографічної спільноти завела про це мову. Одна жінка відписує: "Я знаю цікавий вираз про сраку. Але не скажу. Бо я вихована". Думаю: "Ви ж етнограф!" Дехто починає обурюватися, що це невиховано - мовляв, у мене проблеми в голові, що мене це цікавить.
Видавати ці вислови не збираюся. Колекціоную для себе. Шкодую, що не всі запам'ятовуються. Буває, крутиться в голові якийсь цілий день. Сьогодні крутиться: "Штани мої шаровари, ви ж мене шанували, а я вас усрав".
Чим українська сороміцька лексика відрізняється від російської, польської?
Можна говорити про "анальний" характер української сороміцької лексики, на відміну від "генітального" забарвлення російської. Українцям не характерно матюкатися: "бл...ь", "є...ать", "х...ня". У нас все через "сраку". Ще є третя група такої лексики - яка стосується богохульства. Її найбільше вживають у Польщі. Але навіть вислови про сраку українські - не лайливі. Просто хочуть сказати так, щоб смачно було - "гімном заліпити". Лайливих слів, пов'язаних зі сракою, все одно мало. Є, але вони скоріше добрі. У нас до сраки відносилися з повагою.
у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти
Ще сто років тому ця і подібна табуйована лексика була широко вживаною?
І ця, і пов'язана з сексом лексика була добре знана. Мене цікавило свого часу дитинство в історії - як виховували дітей раніше, з найдавніших часів, навіть з палеоліту. Мені потрапила до рук книжка Марка Грушевського "Дитина у віруваннях і звичаях українського народу" - перевидання 2006 року. Потім я знайшла перше видання - 1907-го. Була вражена, що у другому виданні повикидали всі записи Грушевського про місячні і статеві акти. Думаю: "Що це таке?". Почала Грушевського копати і виписувати ці його слова. Потім збирала фольклор. Їздила по експедціях і почала знаходити, як говорили про статевий акт раніше в народі. Ми думаємо, що зовсім завуальовано - типу "бандурка", "криниченьку копав". Але були значно прозоріші вислови - зрозуміліші для сучасної людини. У нас же зараз поширена думка, що жінка-берегиня виростала у вишиваночці, потім сідала під іконою, брала в руки дитину, і все. Обурює, коли починають апелювати до моральності давньої. Фольклор нам каже зовсім інше.
"Смішно козі, що срака в грязі" - про сміх без причини. Записала на Донеччині. Наступні - з Полтавської і Черкаської областей:
"А гімна мерзлого не хочеш?" - про забаганки.
"Чого крутишся, як гімно в ополонці?"
"Срала, мазала, ліпила - не хватило кізяків".
"А там того шумовиння, як на сраці ластовиння" - про інформацію, яку не можна перевірити. З Холмщини.
Загадка з Хмельниччини: "Маленьке, руденьке, а всякого пана з воза зсадить". Гімно це. Ще там казали: "Теля в сраці, а баба довбнею маха" - коли хтось розводить паніку наперед.
З Яготинського району під Києвом порівняння "Срака-кочерга" і приказка "Шукати в сраці шкварка" - це доколупуватися до чогось, придиратися.
"Сраку в жменю - і гайда" - Самбірський район, Львівщина.
Автор: Валерія РАДЗІЄВСЬКА"
С облегчением!
Последний раз редактировалось хирш; 22.09.2014 в 22:19.
- Как по вашему рука?
- Рука.
- А как нога?
- Нога.
- А как жопа?
- Срака!
- И из-за какой-то сраки вы себе столько проблем устроили?!
Копалыч81 (23.09.2014)
Ну... мне пару раз приходилось и синхропереводчиком быть. Хорошо хоть не с мовы.
Евгений.
Ясная (Оловянная-4), в/ч 05204, 1985-1987 г.
Мужики! вот здесь я ему верю. Дочка у меня уже лет 11 в Москве работает медсестрой по скользящему графику. Тоже по всякому - и на полторы ставки,и капельницы и уколы на дому. Ещё вдобавок после смены на занятия в МГОУ ездила. Слава Богу закончила,диплом на руках,но работать продолжает на прежнем месте. Привычка- вторая натура, но капельницы и уколы на дому уже не практикует. Насчёт этого Серёга правду говорит,они это дело практикуют. А насчёт стульев и тумбочек- вполне возможно,жить то надо. Да и не врач он,а фельдшер. Зарплата ниже.
май74-ноябрь74-в/ч 12652 ноябрь74-май76-в/ч 67912
Евгений
«Голос України». «Великий скіф Будда: пророк, який не знав Бога?» (11 марта 2009) (укр.)В статье Валерия Бебика, доктора политических наук, проректора университета «Украина» и главы Всеукраинской ассоциации политических наук, опубликованной в газете Верховной Рады Украины, при помощи обоснования «родства» украинцев с любыми народами, когда-то жившими на территории современного украинского государства, фактически утверждается об украинстве Будды.[47]
http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=110740
Фима, чтоб голову не ломать- шпарь по-китайски, коль Будда -хохол!
И Гитлер вроде корни арийской расы в Тибете искал.
Геннадий в/ч 10142Д Харьков 1982, в/ч 58900ФП ЗабВО =Безречная= 1982-84
Ваши права
